Інженерні мережі. Будівництво. Інжиніринг
 
  • 04
  • 01
  • 02
  • 03
 
 

 

 

За прогнозами світової енергетичної ради до 2030 року загальносвітове споживання енергії зросте щонайменше вдвічі, а структура споживання енергоресурсів зазнає значних змін. А основна ставка буде робитися на інтенсивне використання відновлюваних джерел енергії (сонячне випромінювання, біомаса, вітер, ріки та припливи, геотермальне тепло). Отже, розширення видобутку енергоресурсів не можливе, а проблема задоволення попиту даних видів енергії постійно зростає.

 

 

 

Різні галузі економіки і виробництва характеризуються різноманітними потребами в паливно-енергетичних ресурсах, що визначаються, з одного боку, технологічними особливостями окремих виробничих процесів, а з іншого – роллю, яку вони відіграють у життєзабезпеченні населення, екологічною та виробничою безпекою. Ми розглянемо галузь, що сьогодні стрімко розвивається - сільське господарство.

 

 

В сучасних ринкових умовах енергомісткість продуктів аграрного сектору та її економія виступає, як фактор конкурентоспроможності виробництва, а також реалізації продукції.

 

 

Для зменшення енергоємності сільськогосподарської продукції і енергозабезпечення виробництва енергією і паливом необхідно:

 

  • впроваджувати енергозберігаючі технології та технічні засоби енергозабезпечення;
  • налагодити облік витрат енергії й палива;
  • автоматизувати режими роботи енергоємних систем, технологій і установок виробництва тепла;
  • використовувати відновлювальні джерела енергії (біомасу, енергію сонця і вітру тощо)

 

Оптимізація використання енергоресурсів на підприємстві підвищує дохід підприємства, особливо при зростанні цін на енергоносії; збільшення продуктивності через удосконалення виробничих процесів, що пов’язані зі способом використання енергії; скорочення викидів у навколишнє середовище, через що покращується екологічний стан підприємства.

 

 

 

 

Як зазначає заступник директора по виробництву компанії «Денова» - Ярослав Чемеринський, економію енергії в сільському господарстві можна здійснювати наступними шляхами:

  • Виробництва і використання біогазу із відходів сільського господарства (особливо під час очистки стічних вод);
  • Використання тепла сонячної енергії, вітру та тепла термальних підземних вод;
  • Спалювання в парових котлах та сушарках нетрадиційного палива, біогазу, відходів сільського господарства, мазутно-водної емульсії та ін.;
  • Впровадження комбінованих когенераційних енергетичних систем у комплексі із системами акумуляції енергії;
  • Створення мережі підприємств з переробки побутового сміття з метою його утилізації, переробки твердих побутових відходів та отримання теплової чи електричної енергії;
  • Розширення сфери і збільшення обсягів використання сонячної енергії та енергії геотермальних джерел для вироблення електроенергії та забезпечення теплопостачання. Як прогнозує світовий енергетичний комітет , до 2020 року у розвинених країнах 75% тепла для опалення та гарячого водопостачання буде поступати від теплових насосів (витрачаючи 1 кВт електричної потужності можна отримати 3-4 кВт (а іноді й до 5-6 кВт) теплової потужності).

 

 

 

Однією з найболючіших проблем вітчизняної енергетики є нерівномірність споживання електричної енергії протягом доби, у робочі та вихідні дні тижня, у різні сезони року. Багато підприємств безперервного циклу (птахофабрики, свинарські ферми тощо), перерва в електропостачанні яких навіть на короткий час недопустима, необхідно оснащувати резервними джерелами енергії, наприклад, пересувними електростанціями невеликої потужності. Пересувна електростанція — це автономне джерело електропостачання, здатне працювати як паралельно з електромережею, так і самостійно, та бувають малої (до 10 кВт), середньої (від 10 до 100 кВт) та великої (від 100 кВт) потужності.

Окрім комплексного впровадження енергозберігаючих технологій можливе також і поетапне переоснащення технологічних систем.

Враховуючи світову тенденцію до подорожчання енергоносіїв, частка поточних витрат на всі види енергії з року в рік суттєво зростає, а одноразових витрат, навпаки, зменшується. У кінцевому підсумку результати аналізу і розрахунків дозволяють кількісно оцінити вплив факторів енергообмеження і підвищення енергоефективності в аграрному секторі.

Всі вищезазначені технології успішно застосовуються спеціалістами «Денови» на об’єктах аграрного сектору.

За більш детальною інформацією, звертайтесь за контактами, що вказані на сайті.

 

 

 
 
 
Контакти
 
ТзОВ «Денова»
 
79014, м. Львів, вулиця Мучна, 23, офіс 4
 
Тел.: +38 (032) 295 84 69
+38 (067) 674 24 99
 
Факс.: +38 (032) 295 84 62
 
e-mail: office@denova.com.ua
 
Ми на LinkedIn
 
На карті